/Files/images/794583706.gif ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЧ В ДНЗ

Фото

СЕСТРА МЕДИЧНА СТАРША: Доновська Яна Юріївна

/Files/images/1241310135_2.jpg

ПАМ'ЯТКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Поради батькам щодо харчування дитини зі зниженим апетитом

Загалом під час організації харчування дитини з поганим апетитом дорослим необхідно виявляти винахідливість.Якщо дитина відмовляється від їжі, в жодному разі не годуйте її силоміць. Краще пропустити прийом їжі або зробити це пізніше, а потім годувати дитину невеликими порціями за 5-6 або більше прийомів. І все ж проміжки між окремими годуваннями мають бути не меншими за 3 години.Дуже важливо на початку годування дати дитині такі продукти, які мають властивість підсилювати відділення травних соків і тим самим поліпшувати апетит. Це може бути кислий фруктовий або ягідний сік, шматочок оселедця, квашена капуста, солоний огірок, салат із сирих овочів. Сприятливо діє міцний м'ясний бульйон. Однак дуже важливо звернути увагу на можливість виникнення алергічних реакцій (висип, почервоніння шкіри щік). У цьому випадку від бульйону доведеться відмовитися.Для дітей зі зниженим апетитом важливо суворо дотримуватися режиму годування — не давати нічого їстівного в проміжках між окремими прийомами їжі, а також не давати багато пити. У такому разі дитина охочіше розпочинатиме прийом їжі з рідких страв. У той саме час при годуванні дозволяйте їй запивати тверду їжу водою, соком або овочевим відваром і, звичайно, не обмежуйте пиття безпосередньо після годування.Протягом певного часу можна застосувати метод «вільного годування», тобто годувати дитину за її бажанням. Найулюбленіші дитиною страви слід готувати частіше за інші, але при цьому дещо змінювати рецептуру, додаючи необхідні багаті білком продукти (м'ясо, сир тощо).Чи замислювалися ви над тим, чому у деяких дітей після оформлення у дошкільний заклад поліпшується апетит, припиняються звичні блювання? Усе тому, що діти охочіше їдять за загальним столом, у родинному колі, в товаристві інших дітей. Тож виробіть правило сідати за стіл усією родиною.Іноді дитина погано їсть через те, що до початку годування перебуває в збудженому стані, занадто захоплена грою, заняттями. У цьому випадку можна дещо перенести (на 20-30 хвилин) прийом їжі, дати час на те, щоб дитина змогла заспокоїтися.У спекотні літні дні або за високої температури повітря в приміщенні організм дитини втрачає багато рідини. Це призводить до зменшення вироблення травних соків і зниження апетиту. У таких випадках перед початком годування дитині рекомендується дати трохи прохолодної кип'яченої води або несолодкого соку, можна почати годування з кисломолочного напою чи змінити режим годування: у найспекотніший полуденний час дати дитині вдруге легкий сніданок (кефір, булочку, фрукти), а обід перенести на пізніший час, скажімо, після денного сну. У такому випадку дитина, добре відпочивши і зголоднівши, легко впорається з досить калорійним обідом.

/Files/images/1241310135_2.jpg

Поради щодо харчування дитини вдома у вихідні дні

– Пам’ятайте. що діти мають їсти чотири-п’ять разів на день із перервою в 3-4 години.

– Не давайте дитині між прийомами їжі солодощі.

– Складайте дитячий раціон так, щоб він містив у достатній кількості білки,жири,вуглеводи,мікро- та макроелементи, а також вітаміни.

– Давайте дитині пити чисту воду. Соки або чаї не замінять її в раціоні дитини, на скільки корисними вони не були б.

– Урізноманітнюйте харчування дитини, адже його одноманітність призводить до зменшення кількості шлункового соку. Як наслідок знижується апетит та порушується засвоєння їжі.

– Навчайте дитину раннього віку їсти самостійно.

– Діліть дитині молодшого дошкільного віку котлету та рибу на кусочки, але після того, як вона побачить готову страву.

– Навчіть дитину їсти м’ясо та рибу разом із гарніром.

– Завжди орієнтуйтеся на апетит дитини. Ніколи не годуйте дитину насильно. Пам’ятайте, що зниження апетиту може свідчити про захворювання дитини.

– Підтримуйте у дитини перед та під час їжі гарний настрій. Це важливий чинник для формування хорошого апетиту.

/Files/images/1241310135_2.jpg

Щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ
  • Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей. За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті (автобуси, тро­лейбуси, метро тощо).Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольвмісні засоби для оброблення та знезараження рук.Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину таки­ми хустинками.Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.Уникайте поцілунків, обійм, рукостискань тощо.Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітаманізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів (часник, цибуля, імбир тощо).При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — ви­кличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Орга­нізуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги медиків.
ПАМ'ЯТКАПРИ ЕПІЛЕПТИЧНОМУ НАПАДІ
  • Напади епілепсії зазвичай не потребують спеціальної медичної допомоги та минають самостійно. Головне — уберегти хворого від можливих пошкоджень.
  • При падінніхворого слід підтриматий опустити на підлогу.
  • Задля уникнення травмувань хворого слідприбрати предмети довколаньо­го, аби він не міг їх зачепити.
  • У жодному разіне слід намагатися силоміць припинити судомні рухихво­рого, адже цим можна лише травмувати його. Сівши поряд з хворим, слід лише під­тримувати йому голову.
  • Аби запобігти потраплянню слини у дихальні шляхи,слід злегка повернути голову хворого набікта очистити серветкою рот.
  • Якщо рот хворого трохи відкритий, можна спробувати покласти йому між зу­бами складений шматок тканини (хустку, серветку чи шматок одягу]. Це допоможе запобігти прикусу язика, щік, пошкодженню зубів. Якщо щелепи стиснуті,не слід намагатися відкрити хворому рот.
  • Слід намагатися запам'ятати послідовність протікання нападу, аби потім пра­вильно описати його лікареві.
  • Після припинення нападу рекомендуютьне будити хворого,якщо він заснув.
  • Якщо одразу після припинення нападу хворийнамагається встати й почати
    • Слід негайно викликати лікаря,якщо:
    • розпочався повторний напад;
    • судомний напад триває більше 3-5 хвилин;
    • після приступу хворий не опритомнює протягом 10 хвилин;
    • епілептичний напад стався уперше;
    • під час нападу хворий все ж отримав травми.
  • Після завершення судом слід повернути хворого на бік — задля уникнення за­падання язика.
/Files/images/oformlennya_saytu/1241310135_2.jpg
ПАМ'ЯТКАПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ЗАДУСІ
  • Задуха настає у разі потрапляння стороннього предмета у горло чи трахею людини. При цьому сторонній предмет блокує доступ повітря. Через те, що при задусі до мозку перестає надходити кисень, допомогу потерпілому слід надавати якомога швидше.
  • Ознаки задухи:
  • потерпілий не здатен видати будь-який звук;
  • дихання потерпілого утруднене;
  • обличчя червоніє, а потім синіє;
  • потерпілий знепритомнів.
  • Якщо потерпілий при тямі та поряд з ним опинилося двоє дорослих, один має негайно викликати швидку, другий — розпочати надавати першу допомогу. Якщо поряд з потерпілим хтось один — перед викликом швидкої слід розпочати надання першої допомоги.
  • Метою надання першої допомоги є видалення стороннього предмета з дихальних шляхів потерпілого. Залежно від віку потерпілого першу допомогу надають по-різному.
Якщо потерпілий — дитина до 2 років
  • Якщо нещасний випадок стався з дитиною до 2 років, слід сісти та покласти дитину собі на ногу спинкою вгору. Якщо немає можливості сісти — слід встати на одне коліно, на іншу ногу покласти дитину. Голова дитини має при цьому бути опущеною донизу. Рукою слід підтримувати груди та живіт дитини.
  • Задля вивільнення стороннього предмета з дихальних шляхів слід вдарити дитину між лопатками 4-5 разів (не дуже сильно, але і не дуже слабко].
  • Якщо це не дало результату, слід покласти дитину на спину, відкинути її голову трохи назад, піднявши підборіддя (аби дихальні шляхи більше відкрилися). При цьому слід так само підтримувати дитину однією рукою.
  • Для виштовхування стороннього предмета слід швидко натиснути двома пальцями однієї руки на верхню частину живота дитини — туди, де з'єднуються ребра, — вглиб і вгору або основою долоні на грудину. Натискання має бути достатньо сильним, аби видалити сторонній предмет.
  • Слід повторювати прийом, поки сторонній предмет не вийде, але не більше 4-5 разів.
  • Якщо це також не допомагає, повторити удари між лопатками — теж до 4-5 разів і натискання на живіт (4-5 разів], і так чергувати прийоми, поки сторонній предмет не почне рухатися.
Якщо потерпілий — дитина від 2 до 7 років
  • Якщо нещасний випадок стався з дитиною від 2 до 7 років, слід сісти, посадити дитину собі на ноги. Якщо немає де сісти, слід встати на одне коліно, посадивши дитину собі на іншу ногу.
  • Голова дитини має бути опущеною. Однією рукою слід підтримувати дитину під груди.
  • Задля вивільнення стороннього предмета з дихальних шляхів слід вдарити основою долоні вільної руки дитині між лопатками 4-5 разів.
  • Якщо це не дало результату, слід стиснути одну руку у кулак, впертися нею — тим боком, де знаходиться великий палець, — дитині у живіт. Іншою рукою слід підтримувати дитину за спину.
  • Аби виштовхнути сторонній предмет з дихальних шляхів дитини, стиснутою у кулак рукою слід швидко надавити дитині на живіт якомога глибше та трохи вгору. Натискання має бути достатнім для видалення стороннього предмета. При цьому не слід стискати дитині ребра.
  • Слід повторити натискання до 4-Б разів, якщо сторонній предмет не вийде раніше.
  • Якщо це не допомагає, слід знову повторити удари між лопатками — теж до 4-5 разів і натискання на живіт (4-5 разів), і так чергувати прийоми, поки сторонній предмет не почне рухатися.
Незалежно від віку дитини
  • Час від часу слід перевіряти ротову порожнину. Якщо сторонній предмет вийшов чи почав виходити/рухатися, слід обережно витягти його з ротової по­рожнини дитини. Важливо випадково не проштовхнути його знову вглиб.
  • Якщо дитина знепритомніла, але дихає, слід покласти її на спину, відкинути її голову назад (аби дихальні шляхи відкрилися якомога ширше).
  • Якщо дитина знепритомніла і не дихає, слід покласти дитину на спину, відкинути її голову назад і розпочати робити штучне дихання. При цьому вдихати повітря можна одразу до носа і рота дитини (якщо вона мала), не видихаючи все повітря зі своїх легенів: легені дитини менші за легені дорослого. Видихати слід частіше, ніж зазвичай: дитина дихає швидше, ніж дорослий.
  • Якщо вдихуване повітря не проходить у легені дитини, слід повторити удари між лопатками та натискання на живіт.
  • Якщо після всіх дій сторонній предмет не виходить з дихальних шляхів, а дитина ні на що не реагує, слід розпочати серцево-легеневу реанімацію (штучне дихання у поєднанні з масажем серця).

/Files/images/oformlennya_saytu/1241310135_2.jpg
ПАМ'ЯТКА ДОПОМОГА ПРИ ЗИМОВИХ ТРАВМАХ

Низька температура, ожеледиця, бурульки — все це може стати причиною травмування дитини взимку.До травмувань можуть призвести і приховані у снігу гострі предмети — гілки, металеві предмети, скло тощо. Через це після того, як дитина повертається з прогулянки, варто завжди перевіряти наявність на її тілі дрібних поранень та, помітивши їх, оброблювати антисептиком.

/Files/images/oformlennya_saytu/1241310135_2.jpg

При переохолодженні
  • Якщо дитина довго перебувала на морозі та існує ризик переохолодження, слід перенести її до теплого приміщення.
  • Потім слід замінити мокрий одяг дитини сухим і добре закутати її в шубу чи теплу ковдру.
  • Не слід намагатися швидко зігріти дитину — набирати гарячу воду у ванну чи заводити дитину у гарячий душ, інтенсивно розтирати її чи обкладати гріл­ками. Такі дії можуть спричинити порушення серцевого ритму та внутрішньої кровотечі.
  • Слід дати дитині теплий напій.
  • Важливо обстежити ніс, вуха, кінцівки дитини. Якщо помітні ознаки обмороження, слід надати відповідну першу допомогу.
  • Якщо дитина непритомна, слід перевірити, чи вона дихає та чи є у неї пульс. Якщо дихання та пульс відсутні, слід терміново розпочати серцево-легеневу реанімацію.

/Files/images/oformlennya_saytu/1241310135_2.jpg
За підозри переламу кінцівки
  • Слід провести іммобілізацію — закріпити кінцівку як мінімум у двох суглобах, вище та нижче травмованого місця.
  • Прикласти до травмованого місця щось холодне.
  • У разі кровотечі слід накласти дитині джгут (міцно затягнути кінцівку, на­приклад, ременем], накласти тугу пов'язку. Аби вивільнити травмовану кінцівку, слід розрізати рукав чи штанину ножицями, адже зняти одяг з травмованої кінцівки, як правило, складно.
  • Слід транспортувати потерпілу дитину до теплого приміщення. Якщо дитина мала та пошкодила одну чи обидві верхні кінцівки, її можна нести на руках. Якщо дитина не може йти, слід сконструювати носилки з тих матеріалів, що є поряд.
  • За підозри травмування спини або шиї важливо покласти потерпілу дитину на тверду поверхню та зафіксувати її шию щільним коміром.
  • Транспортувавши дитину до теплого приміщення, слід дати їй теплий напій і знеболювальний засіб. Потім огледіти місце травмування. Якщо є садна, кровотеча — накласти пов'язку. Якщо є ознаки обмороження — надати відповідну першу допомогу.
  • Після виконаних дій слід викликати лікаря.
/Files/images/oformlennya_saytu/1241310135_2.jpg
У разі травмування голови
  • Щороку бурульки, що падають, як правило, з дахів домів, становлять смертельну небезпеку для життя. На складність травми безпосередньо впливають маса льоду, що впав, та висота падіння. Так, при падінні бурульки найчастіше фіксують травму голови — від легкого забиття до тяжких черепно-мозкових травм.
  • Якщо дитина притомна, слід відвести її до приміщення, вкласти на ліжко чи диван, оцінити характер зовнішніх ушкоджень. Потім — обробити садно антисептиком і накласти на нього пов'язку.
  • Якщо дитина непритомна, слід негайно викликати швидку. До прибуття швидкої не можна рухати дитину, адже у неї може бути травмовано шийний відділ хребта. Слід вкрити потерпілу дитину ковдрою, стежити за її диханням і пульсом.
  • При появі кровотечі слід накласти пов'язку, при блюванні — повернути голову дитини набік, аби вона уникла задухи.
/Files/images/oformlennya_saytu/1241310135_2.jpg
У разі незначних травм
  • Поширена дитяча забавка — облизувати металеві предмети на морозі — може призвести до травмування. Якщо язик дитини прилип до поверхні, дитині ні в якому разі не можна робити різких рухів. При різкому русі тонкий та ніжний слизовий покрив залишається на металі, починається кровотеча, а потім протягом кількох днів триває болісне загоєння рани.
  • Слід вмовити дитину потерпіти, не рухати головою, аби уникнути більшого трав­мування. Потім — полити язик дитини ледь теплою (аби уникнути опіків) водою.
/Files/images/oformlennya_saytu/1241310135_2.jpg
Аптечка для надання допомоги при зимових травмах
  • Для надання допомоги при поширених зимових травмах у аптечці мають бути:
  • перев'язувальний матеріал (бинти стерильні та еластичні, стерильні серветки, котушка пластиру, бактерицидний лейкопластир];
  • антисептики (розчини перекису водню, брильянтового зеленого);
  • знеболювальні засоби;
  • судинорозширювальні засоби; і матеріал для накладення шини.
/Files/images/oformlennya_saytu/1241310135_2.jpg
РЕКОМЕНДАЦІЇДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО ОБРАННЯ СПОРТИВНОЇ СЕКЦІЇ ДЛЯ ДИТИНИ
  • Обов'язково враховуйте бажання дитини, дозвольте їй самостійно обрати цікавий для себе вид спорту. Також зверніть увагу на здібності та темперамент дитини. Якщо при­мушувати дитину — вона буде перебувати в стані постійного стресу.
  • Обов'язково пройдіть з дитиною медичний огляд або проконсультуйтеся з лікарем. Навіть якщо дитина має вигляд абсолютно здорової, у неї можуть бути малопомітні проблеми, що за підвищених фізичних навантажень можуть стати серйозним захво­рюванням.
  • Запам'ятайте, якщо дитина повненька, то її ліпше віддати на дзюдо, а не на гімнастику. Коренастим дітям ліпше займатися боротьбою. У високих дітей гірша гнучкість, тому їм ліпше підійдуть волейбол, баскетбол або біатлон.
  • Вирішіть, якою буде кінцева мета усіх занять — усебічний розвиток та зміцнення здоров'я дитини або професійна спортивна кар'єра. Якщо вибір буде на користь другого варіанта, важливо розуміти, що іноді тренувальний процес шкодить інтелектуальним здібностям, а досягнути результатів може не кожна дитина.
  • Не налаштовуйтеся лише на один вид спорту, спробуйте кілька варіантів. Почніть зі спорткомплексів, які розташовані найближче до будинку.
  • Проаналізуйте відгуки про майбутнього тренера: його стиль спілкування з дітьми, рі­вень професіоналізму, розумність фізичних навантажень. Під час першого відвідування поспілкуйтеся з ним, попросіть дозволу поспостерігати за заняттям.
  • Під час першого відвідування занять зверніть увагу на такі деталі:· чи наявні всі умови для занять — душова, роздягальня тощо;· наскільки професійно та безпечно обладнаний спортивний зал;· чи групують дітей відповідно до фізичної зрілості та навичок;· чи вимагає тренер, аби діти дотримувалися правил і використовували на­лежні засоби захисту;· чи виокремлює тренер час, аби діти могли розігрітися перед тренуванням і охолонути після заняття.
  • Зверніть увагу на те, в якому стані перебуває дитина після занять. Якщо щось насторо­жує, зокрема сильна втома, збудженість, біль у суглобах або м'язах, поговоріть з трене­ром, він має пояснити вам, чому так відбувається. Якщо у нього немає пояснень, звер­ніться до лікаря.
  • Пам'ятайте, в дошкільному навчальному закладі медична сестра може порадити, який вид спорту ліпше для вашої дитини з огляду на стан її здоров'я. А практичний психолог зможе дати поради з огляду на особливості характеру, темпераменту дитини.

Харчування дошкільнят

Харчування дітей дошкільного віку має відповідати основним вимогам раціонального харчування; його хімічний склад, калорійність, обсяг раціону й режим повинні повністю відповідати віковим потребам організму дошкільника.Діти повинні одержувати харчування 4 рази на добу з інтервалами між окремими прийомами їжі не більше 4 год.
• На сніданок варто давати каші, овочеві пюре або інші щільні страви, а також гарячі напої - чай з молоком, кава, какао.
• Обід повинен містити першу рідку страву, другу переважно м'ясну або рибну й третю солодку страву.
• На вечерю краще готовити молочно-овочеву їжу при обмеженій кількості рідини. Важливо, щоб обсяг їжі строго відповідав віку дитини. їжа має не тільки задовольняти потреби зростаючого організму й викликати почуття насичення, але й відповідати віковій ємності шлунка.
• Якщо занадто малі порції не викликають почуття насичення, то надлишковий їхній обсяг може послужити причиною порушення нормальної функції травних органів, сприяти зміні апетиту, а в деяких дітей навіть викликати негативне відношення до їжі.

Пам'ятка для батьків

• Дитину потрібно годувати в строго встановлений час - за режимом, спокійно, терпляче, даючи можливість добре пережовувати їжу.
• У жодному разі не можна годувати дитину насильно.
• Не застосовувати заохочень за з'їдене, погроз і покарань за нез'їдене.
• Під час їжі не можна відволікати дитину ні читанням, ні грою.
• Потрібно заохочувати бажання дитини їсти самостійно.
• Дитину потрібно прилучати до участі в сервіровці й прибиранні столу.
• Привчайте дитину:
• дотримуватися правил особистої гігієни;
• розрізняти свіжі й несвіжі продукти;
• з обережністю поводитися з незнайомими продуктами.
• При організації харчування дитини важливо пам'ятати, що не всі продукти корисні дітям. Дуже шкідливі напої: кола, солодка газована вода, а також картопляні чіпси, сосиски й дешева ковбаса, маргарин. Уживання цих продуктів несе загрозу для шлунка дитини.
• Їжа в дитячому садку готується до кожного прийому.Удома ж страви часто готуються на кілька днів. У цьому випадку їжу потрібно тримати в холодильнику, а перед використанням прокип'ятити.
• Молочні продукти потрібно використати строго відповідно до дати, зазначеної на впакуванні. Не слід купувати ковбасу, сир, сметану більш ніж на 2 дні. Перш ніж дати що-небудь дитині, батьки повинні самі спробувати продукт.

Правила поведінки за столом

Обов'язково привчайте дитину дотримуватися певних правил:
• перед їжею ретельно мити руки;
• їсти тільки за столом;
• сидіти прямо, не розгойдуючись;
• руки варто тримати якнайближче до тулуба;
• на стіл можна покласти тільки зап'ястя, а не лікті;
• сидячи за столом, не нахилятися низько над тарілкою, лише злегка нахиляти голову;
• жувати їжу із закритим ротом;
• за столом не можна розмовляти голосно або з повним ротом;
• під час їжі не потрібно поспішати, але й не сидіти довго за одною стравою;
• правильно користуватися ложкою, виделкою, ножем;
• якщо ложка або виделка впала на підлогу, не піднімати, а попросити іншу;
• з'їдати все, що лежить на тарілці; залишати їжу некрасиво;
• набирати сіль спеціальною ложечкою або на кінчик ножа;
• насипати цукор у чай або інший напій спеціальною ложечкою;
• не забувати користуватися серветками;
• встаючи із-за столу, перевірити своє місце, чи досить воно чисте, при необхідності самостійно прибрати його;
• закінчивши їсти, подякувати тим, хто її приготував, сервірував стіл.
Вкладення
Кiлькiсть переглядiв: 1140